Історія

Перша згадка про наждачний папір датується 13 століттям, коли в Китаї його виготовляли з подрібнених мушель, насіння та піску, нанесених на пергамент за допомогою натурального клею. У деяких народів як наждачний папір використовувалася шкіра акули.

Вважається, що винахідником сучасного шліфувального паперу є Джон Оукі (John Oakey) (1813 р. — 10 січня 1887 р.) — англійський винахідник і засновник компанії «Джон Оукей і сини», виробника наждачного паперу та інших шліфувальних матеріалів.

Будучи підмайстром у майстерні з виготовлення музичних інструментів, він почав виготовляти свою першу продукцію, приклеюючи пісок і подрібнене скло на папір. Удосконаливши технологію для масового виробництва, він у 1833 р.заснував бізнес у Валворті (Лондон), а потім переніс його на Вестмінстер-Брідж-Роуд, де на місці колишнього притулку збудував фабрику, будівля якої в ті роки називалася Веллінгтон Міллс (Wellington Mills). Дотепер вона не збереглася.

Оукей послідовно розробив папір для сухого та вологого шліфування й цілу низку шліфувальних матеріалів, зокрема засоби для полірування взуття, засоби для чищення посуду, поліроль для меблів та засіб для полірування ножів (запатентований Wellington Knife Polish).

Джон Оукей помер у 1887 році й похований на кладовищі Вест-Норвуд (West Norwood Cemetery). Його бізнес перейшов до синів Джозефа та Джона.